добрий день.Мені 14 років.Я давно мріяла,що в майбутньому стану вчителем.Але,коли ми з подружкою згадали дитинство,граючись у вчителів,то я напевно зрозуміла,що це не мое.В мене також була ще одна мрія стати акторкою,мені цього теж дуже хотілося,я полюбляю змінюватися,творчо розвиватися,бути іншою.І почала розуміти,що це те,що мені потрібно.Але не так то й просто було.Мені здається,що професія вчителя,,для мене,,Я коли дивлюся на моїх вчителів,я розумію що хочу бути,як вони.Викладати предмет,запитувати дітей,ставити оцінки,ну взагалі бути,,головною,,в цій сфері,мати визначену профессію,та й багато людей займається чимсь таким.Але з іншого боку я б не хотіла викладати,тому що хочу стати особою,яка розвивається в сфері акторства.Звичайно я розумію суть цієї проблеми,але мене не полишає думка про профессію вчителя,хоча не так я цього й хочу,неначе заставляю себе.Будь-ласка,допоможіть розібратися вцьому,зрозуміти,що можливо професія вчителя не така вже й важлива для мене й не така одна,як це може здаватися мені на 1-ий погляд.Насамперед,Велике Дякую!

Уважаемая аня.
Уважно прочитала ваше звернення. Цікава ви людина. Як професія вчителя так і професія актора, це в першу чергу покликання, до якого тянеться серце. Будь ласка, залишайтеся з цим покликанням та розвивайте його. Ваше майбутнє не за горами, ви маєте розвинені погляди, які приведуть до стежини професійної.
Розпочати свою діяльність, розвити її та стати професіоналом, спеціалістом своєї справи – це потребує сил, терпіння, розуміння та окремих навичок, знань. Звертайтесь до своїх друзів з проханням вас підтримати, а до дорослих – за порадою.